Хронотоп у драматургії Лесі Українки («Йоганна, жінка Хусова», «Айша і Мохаммед», «Три хвилини»)

  • Лілія Лавринович

Анотація

У статті йдеться про часопросторову модель творчого мислення Лесі Українки на прикладі драматичних творів. У цей контекст залучено, зокрема, драматичний етюд «Йоганна, жінка Хусова», драматичні діалоги «Айша і Мохаммед» та «Три хвилини». Характеризується модель індивідуального авторського бачення часу, яка підпорядкована ідеї непроминальності людського духу. Ключові слова: Леся Українка, поетика хронотопу, часопростір драми, опозиція «вічне – часове», парадигма «вічність – мить».
Опубліковано
2019-04-26